“Романтік Спа Готель” гостинно запрошує на веселе частування млинців на любий смак та разом з великою дружньою сім’єю провести сніжну зиму і зустріти квітучу весну.
На дітей та дорослих чекають веселі забави та розважальні кулінарні конкурси.
Для дорослих:
Для дітей:
А також сімейний, командний конкурс:
Найспритніші зможуть здобути смачні подарунки від “Романтік Спа Готель”.
Отож, “смакуймо” Масляну разом! Відроджуймо давні традиції!
Масляна (Пущення) – це дуже давнє свято, яке має глибоке язичницьке коріння. Такий собі ритуал проведення зими і зустрічі весни. З прийняттям християнстава воно не набуло релігійного змісту, проте не втратило своєї цінності, адже це давньослов’янське свято. Слов’яни ж, як відомо, – веселий, доброзичливий народ, який завжди вшановував свята. Одним з таких веселих свят стала і Пущениця (Масляна), яка триває не один день, а цілий тиждень, однак всі слов’яни відзначають її зовсім по-різному.
Пущення носить багато назв, серед яких найвживанішими є Масляна, Колодій, Масниці, Масляниця, Сирний тиждень.
Тиждень Пущення (Масляна) святкується напередодні Великого посту. Початок Пущення коливається від 24 лютого до 2 березня, і пов’язаний із звичаєм веселитися та готувати певні сирні та м’ясні страви протягом цього періоду.
В Україні Масляна не набула такого широкого розмаху як у сусідніх країнах і тому так уже повелося, що сучасне покоління краще знає звичаї інших народів, аніж свої.
А між тим, наші пращури віддавна відзначали це дійство, що мало виразно національний характер. Молодь та старші каталися на гойдалках, парубки та дівчата виглядали суджених, тещі та зяті ходили одне до одного в гості та пригощалися, найсильніші парубки билися навкулачки, й сусіди прощали винуватцям образи та прикрощі.
Останній тиждень м’ясниць, як уже зазначалось, носив кілька назв – Пущення, Сиропустний тиждень, Загальниця, Заговини, Колодій тощо. Структурно він ділиться на три основні частини: зустрічний “переломний” понеділок, “широкий” четвер та “прощальна” чи “шуткова” неділя. Кожна з них мала свою обрядову специфіку.
За українськими традиціями у цей тиждень особливе місце мав звичай Колодія (колодки), який полягав у розігруванні народження і поховання дерев’яної ляльки (колодки) – відгомін давнього ритуалу знищення опудала Зими. Кожен день мав свої “іменні наклички”.
Основними дійовими особами цього обряду були жінки. Зібравшись у гурті, вони йшли в понеділок до корчми і відзначали “початок Масної”. У наступні дні жінки знову сходилися до шинку, вчиняли всілякі забави і сценки. Саме тому цей тиждень ще має назву Бабського свята.
А основною обрядовою стравою Пущення були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Виготовляли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня.
Проте так як останнім часом у нас Пущення відзначають за російським звичаєм, то на честь пробудження сонця, яке з приходом весни починає все яскравіше світити, продовжуючи дні, печуть млинці, які є головним і невід’ємним атрибутом свята.
Вважається, що з’їдаючи круглий, рум’яний гарячий млинець, такий схожий на сонце, людина з’їдає і частинку його тепла і могутності.
Кажуть, нібито ще давні римляни приносили в жертву ритуальне печиво з тіста – щось подібне до слов’янських млинців. Оладки та млинці – ритуальна страва слов’ян ще з язичницьких часів. Значної популярності набули і млинці з сметаною, сиром та м’ясом, а також млинці з фруктово-ягідним наповненням, медом та джемом.
Народна приказка говорить: треба їсти на Масляну вареники в маслі, щоб усе літо і весь вік жити, як “вареник у маслі”. Тому окрім традиційних запашних млинців українці частуються запашними вареничками.
А головне, що на святі Пущення з давніх давен гуляють усі разом. Знаходиться забава для кожного, незважаючи на вік.
Парубкам і дівчатам чіпляли колодку найчастіше у вигляді поліна, качалки, стрічки, хустки, квітки тощо, як символічне покарання за те, що вони не взяли шлюб минулого року, а ті відкуповувалися грішми або могоричем.
Але найцікавіше відзначали останній день Пущення – Сиропусну неділю, Чорну неділю, масне пущення. У цей день сусіди і родичі обходили одне одного й просили пробачення й образи. Вважалося, що саме в цей день має відбутися Страшний суд, а тому годилося помиритися з тими, хто на цьому світі.
Цікаво знати, що усім відомий карнавал спочатку був аналогом традиційної слов’янської Масляної. Карнавал – “carne vale” – в перекладі з латині означає “прощавай, м’ясо”. Карнавали проводяться в католицьких країнах перед великим постом. Вони супроводжуються народними гуляннями, барвистими театралізованими процесіями, переодяганнями. За різноманітними забавами та обрядами й завершувався останній день м’ясниць. Люди готувалися до найдовшого, як уже мовилося, найсуворішого з усіх попередніх – Великого посту, а тому казали: “Масляна, Масляна, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а посту одна”. Та що ж поробиш, коли, як стверджує інший крилатий афоризм: “Не завжди котові Масляна”.
Прислів’я та приказки:
Вареники доведуть, що й хліба не дадуть.
Масляна, Масляна, яка ти мала – якби ж тебе сім неділь, а посту одна.
Не завжди котові Масляна, буде і Великий піст.
Боїться Масляна гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).
Не життя, а масляниця – тиждень гуляє.
Млинець не клин – живіт не розколе.
Млинці черева не псують.
Народні прикмети:
Яка Сиропустна неділя, такий і Великдень.
Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.
Той, хто проведе Пущення цікаво та весело, увесь рік матиме гарний настрій!
telegram
Viber Chat
