Є багато народних свят, які люблять святкувати українці. Але одним із найурочистіших найбільших свят після Різдва у церковному календарі є весняне свято – Великдень, яке носить ще такі назви як Свято Христового Воскресіння, Свято Пасхи, Велика Неділя Пасхи. Проте, найбільше поширена назва цього свята – Великдень
Від 10 квітня 2021 року Івано-Франківська область офіційно вийшла з червоної у жовту зону. Поїзди і автобуси тепер їздять у Яремче.
Святкування Пасхи (29 квітня – 3 травня) з насиченою святковою програмою, системою All inclusive та термальними басейнами Яремчанщини.
Це свято святкується в Україні ще з Х ст. і особливо шановане та величне у житті кожного християнина і символізує загальне відродження та обновлення, бо з настанням Великодніх днів пробуджується не тільки земля, а й усі людські надії й сподівання на кращу долю.
Українці відзначають цей день уже здавна, тож сформувалися вже відповідні церковно-обрядові й народні звичаї та традиції, на які так багата наша країна.
Так, традиційно, Великодню передує тривалий і строгий сорокаденний піст. Кожен тиждень має свої закономірності. Готуючись в період Великого посту до гідної зустрічі Паски, українці навіть у святкові дні, пишуть писанки – яйця, декоровані традиційними символами, які намальовані за допомогою воску та барвників, а також крашанки(в народі їх ще називають «галунки») – ритуальні пофарбовані курячі варені яйця, призначені для Великодніх свят, спочатку фарбували кров’ю або в колір крові, згодом – природними різнокольоровими, але переважно червоними барвниками: березовим листям, чебрецем, фуксином, яблуневої корою, корою з чорноклена, пролісками, лушпинням з цибулі; наділяли охоронними властивостями. Тоді ж люди вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.
В останній тиждень перед Великоднем український народ починає ретельну підготовку до свята. Господині печуть особливий хліб – паску- в пам’ять Христові слова: «Я є Хліб життя». Паска є найбільшим прикрасою і основною їжею пасхального столу.
В Велику Світлу Неділю важливо прийти до церкви посвятити Великодні кошики, наповнені продуктами, які бажає посвятити родина, щоб свята водичка на Вас потрапила і змила все погане, що було в цьому році.
Після освячення пасок відбувається обряд розговіння після посту (споживання скоромної їжі в перший день після Великого посту). За звичаєм, його починають із крашанок та паски.
На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це – “Великий День”. Вже вранці вся родина збирається за Великоднім столом.
Великодній сніданок розпочинається молитвою.
Після молитви старший в сім’ї приймає освячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих від родини), зі словами благословення роздає яєчко.
Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх часів, адже яйце символізувало зародок нового життя.
Неодмінним атрибутом Великодніх свят є гаївки – народні пісні з покликанням весни. Навколо церкви діти водять хороводи і співають пісеньки.
У деяких регіонах України зберігається звичай обливатися водою в пасхальний понеділок, він так і називається – поливаний понеділок. Коріння цієї «поливної традиції» – у вірі в очисну силу води.
Тому, давайте виховувати любов і повагу до рідного краю разом з «Romantik SPA Hotel»
Гостинна атмосфера і професійне обслуговування персоналу в «Romantik SPA Hotel» забезпечать вам затишок і створять необхідні умови, щоб відчути Свято у всіх його традиціях.
Вас завжди чекають цікаві несподіванки!
15:00
Активна підготовка всього до святкових кошиків згідно з українськими традиціями
Сімейний похід в ліс за барвінком, весняними квітами, а також кумедна традиція «пошук і здобування хріну»
Барвінок – символ радісної життєвої сили, вічності усталеного буття, провісника весни та емблема викривальних сил; безсмертної пам’яті про покійних. Його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні взимку від холоду, морозу і снігу.
Хрін – як символ терпіння Христа.
Весняні квіти – прикраса для Ваших кошиків і святкового столу.
17:00
Розпис писанок (Великодніх яєць)
Робимо диво-витвір, мальовничу мініатюру своїми руками, яка після свята перетвориться в окрасу Вашого помешкання
Неможливо уявити український Великдень без писанок. Неповторні орнаменти, загадкові візерунки, різноманітність кольорів. Практично у всіх народів світу яйце шанувалося здавна. Адже в давнину існувала ідея створення світу з яйця. Навесні писали писанки з певними знаками, щоб пробудити природу. Жінки і дівчата розмальовували до свята писанки, в яких уславляли животворящу силу сонця та безперервність життя. Українці малювали писанки воском ще в дохристиянські часи, проте з приходом християнства різнокольорові яйця набули нового значення і стали неодмінним атрибутом Великодня. Великодні писанки не просто фарбуються: вони пишуться, тобто розмальовуються за допомогою особливих технічних прийомів з допомогою особливого пристрою для малювання, що нагадує собою ручку для написання чорнилами. Від цього і назва їх –писанки.
Зображення і узори, на писанках, дуже різноманітні і виникли ще в давнину. Цікаво те, що деякі з цих зображень і візерунків характерні тільки тій чи іншій місцевості. Деякі розшифрувати є непростою справою.
Художниця-писанкарка малює не фарбами, а воском. Віск відіграє в її мистецтві активну роль: створює візерунки і всю графіку писанки. Фарби ж дають необхідний тон для малюнка.
За народними віруваннями, ту писанку, яку ви отримали першою на Великдень, слід зберегти, оскільки вона має чарівну силу – охороняє від злого ока, може запобігти пожежі.
18:00
КОНКУРС! Краща писанка «Романтик СПА ГОТЕЛЬ»
Заохочувальний ПРИЗ – БЕЗКОШТОВНИЙ одноденний СІМЕЙНИЙ відпочинок в «Романтік Спа Готель»
16:00
Персональне випікання пасок у відповідних формах, а для діток – захоплююче виліплювання великодніх баранчиків і зайчиків
Пасха – символ царства небесного, хліб вічного життя.
Люди вірили, що баранчик гарантуватиме прихильність сил природи і оберігатиме їх від стихійних лих.
Випечені з тіста «баранчики» належали до традиційного печива, які в спеціальних формах випікають і тепер. Їх покривають білою помадою і зав’язують кольоровою стрічкою як символ покірності. Кондитери виробляли такі «баранчики» з білої помади. Їх можна було купити в кондитерських магазинах. До сих пір існує такий звичай, що виробляють на Гуцульщині зі спеціально приготовленого сиру баранчики. Їх не печуть. Такими баранчиками обдаровують одне одного на щастя, “щоб вівці щасливо покотилися”.
Великодній Кролик – улюблений символ Великодня у всій Європі і Америці.
Шоколадний або марципановий вухань – неодмінний атрибут свята, якого люблять і дорослі, і діти.
Кролик, як символ Великодня, має язичницьке коріння. Родом великодній кролик з язичницьких весняних свят, присвячених родючості і весни.
За європейською традицією, великодній заєць на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями.
Діти самі роблять гніздечка в таємних місцях і чекають великодніх подарунків від кролика. Спочатку крашанки несли лисиця, півень, лелека і навіть зозуля. Але заєць поступово витіснив всіх своїх “конкурентів”.
18:00
КОНКУРС! Краща паска «Романтік Спа Готель»
Заохочувальний ПРИЗ – БЕЗКОШТОВНИЙ одноденний СІМЕЙНИЙ відпочинок в «Романтік СПА ГОТЕЛЬ»
16:00
Похід на ринок бажаючих придбати вишиті великодні рушники та серветки.
Великодній рушник (серветка) пройшло крізь століття і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління.
Рушники – це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» – бажали людям щастя.
17:00
Прикрашаємо кошики, згідно з традицій, кладемо в нього святкові продукти на посвяту, покриваємо кошики вишитими рушниками
Великодній кошик ще має свої регіональні особливості: окрім пасок, в Центральній Україні в кошик клали крашанки в шкаралупі, а на Галичині їх чистили. «В кошик обов’язково клали масло. І в Галичині і в Центральній Україні обов’язковим було запечене м’ясо, сало, сир ». Ще випікали багато солодощів, але їх не святили.
Тепер, згідно з традицій, які склались, якщо йдемо святити паску, то все складаємо в кошик, який називається пасківник. Його зберігають з року в рік. У кошик вкладаємо пасочку, сир, масло, кільце ковбаски, що символізує добробут, крашанки и писанки.
Кладемо в кошик ще сіль – як символ мудрості.
Маленьким дітям батьки в кошики кладуть різні солодощі: тістечка, шоколад і тд.
18:00
КОНКУРС! Кращий Великодній кошик «Романтік Спа Готель»
Заохочувальний ПРИЗ – БЕЗКОШТОВНИЙ одноденний СІМЕЙНИЙ відпочинок в «Романтік СПА ГОТЕЛЬ»
Освячування кошиків
Всі символічні продукти та речі є важливою частиною свята, за допомогою якої людина долучається до вищого та вічного.
Все, принесене у кошику, благословляється і освячується.
8:00
Урочистий Великодній сніданок
Великодній сніданок розпочинається молитвою і привітанням з нагоди свята, щоб відчути справжню радість Христового Воскресіння, куштуючи смачну освячену їжу та вітаючи один одного святковим привітанням «Христос Воскрес!»
11:00
Захоплююча Великодня забава «Пошук скарбів» – шукаємо великодні баранчики, зайчики і писанки в готелі.
Сьогодні в Європі однією з найвеселіших традиційних дитячих забав є пошук пасхальних яєць, завчасно захованих в приміщенні або на подвір’ї. Урізноманітнимо забаву пошуком святкових персонажів – Великодніх баранчиків і зайчиків.
19:00
Великий гриль-пікнік для всіх відпочиваючих
Пікнік зі смаженням стейків, шашлика, баварських ковбасок і кров’янок на грилі;
– Приготування шурпи та баноша з бринзою і шкварками
– Приготування баранчика на вертелі
Все це святкування буде супроводжуватися гучною запальною українською музикою гуцульського ансамблю «Ватаги»
8:00
Велике обливання в СПА-зоні «РОМАНТІК СПА ГОТЕЛЬ»
Здебільшого дістається дівчатам, оскільки хлопці в цей день не тільки дотримуються народних традицій обливання водою, а й користуються нагодою таким чином позалицятися. Не тільки українці завзято очищують себе та свою оселю за допомогою води. Ще древні римляни були переконані, що обливатися водою корисно для здоров’я.
15:00
Теренкурний похід до джерела за мінеральною водою в Прикарпатський Національний парк
19.00
Святковий гриль-пікнік і запалюватиме колоритний етно-гурт «Ватаги»
Терренкур – дозовані за відстанню, часу і кутом підйому піші сходження; метод тренування, а також лікування хворих деякими формами серцево-судинних та інших захворювань.
Вода джерела – сірководнева мінеральна, яка лікує різні хвороби шлунка. Її можна використовувати для лікування і профілактичного лікування шлунково-кишкового тракту, що дає помітні позитивні зміни в організмі.
– Четвер – п’ятниця – пісні дні для бажаючих!
Прикмети на Великдень
– Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
– Коли на Великдень дощ або сніг, буде врожай.
– Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.
Святкуйте Великдень в Карпатах з “РОМАНТИІК СПА ГОТЕЛЬ”!
Ми у соціальних мережах:
Фейсбук: Romantik Spa Hotel – Yaremche
Інстаграм: romantikspahotel